кирпоносий

КИРПОНО́СИЙ, а, е, розм.

Той (та), хто має кирпатий ніс.

Таке кирпоносе, широколице [дівча], .. але... гарне! (О. Гончар);

Поляки, видно, добре зголодніли, бо рудий, горбоносий, худий, мов жердина, Порадовський і огрядний, кирпоносий Монтковський, знехтувавши своїм шляхетським званням, запихалися смаженою рибою, аж кістки хрумтіли (В. Малик);

Хома Прядко .. жваво балакав зі своєю дружиною Варварою. Це був сорокатрирічний селянин, невисокий, в тілі, кирпоносий, червонощокий і кучерявий, з довгими козацькими вусами, товариський, говіркий (Ю. Хорунжий);

// у знач. ім. кирпоно́сий, сого, ч.; кирпоно́са, сої, ж. Той (та), хто з кирпатим носом.

Він Гукнув, напівспинивши коні: “Ну, сідайте, підвезу вас, кирпоносі!” (М. Рильський).