1. Словник української мови у 20 томах

киса

КИСА́, и́, ж., заст.

Гаман (у 2 знач.), капшук (у 1 знач.), калитка.

В кого віл та коса, в того й грошей киса (Номис);

Князь йому кинув дукатів кису (М. Старицький);

Піди в мій намет, принеси кису шкіряну. Там є полотно, добудеш і перев'яжеш рану (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. киса — -и, ж., заст. Гаман (у 2 знач.), капшук (у 1 знач.), калитка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. киса — Киса́, -си́, -сі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. киса — КИСА́, и, ж., заст. Гаман (у 2 знач.), капшук (у 1 знач.), калитка. В кого віл та коса, в того й грошей киса (Номис, 1864, № 10207). Словник української мови в 11 томах
  4. киса — Киса́, -си ж. 1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мѣшокъ. Чуб. VI. 403. Словник української мови Грінченка