кисень
КИ́СЕНЬ, сню, ч.
Хімічний елемент з атомним числом 8, кожна молекула якого містить два атоми, зв'язані неполярним зв'язком; газ без кольору, запаху й смаку.
Головними компонентами біосфери є азот і кисень, які в межах біосфери не утворюють хімічну сполуку (з наук.-попул. літ.);
Тут немає ваги, тому нагріте повітря не стає легшим, воно лишається біля сірника і не допускає до полум'я свіжого кисню (В. Владко);
Соковиті рослини, які ще недавно поїли атмосферу киснем, змінювались сухими, колючими травами з довжелезним корінням (М. Білкун);
Після падіння залишився велетенський стовп космічного водню. А в повітрі водень почав бурхливо з'єднуватися з киснем, учні знають, що з такого поєднання утворюється (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кисень — ки́сень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кисень — [кисеин'] -с(‘)н'у, ор. -снеим, м. (ў) -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- кисень — Кислород — oxygen — Sauerstoff — хімічний елемент, символ О, ат. н. 8; ат. м. 15,9994. Газ без запаху і смаку. Утворює сполуки з усіма елементами, крім гелію, аргону та неону. При 90,18 К конденсується в блідо-голубу рідину, при 54,36 К твердне. Гірничий енциклопедичний словник
- кисень — -сню, ч. Діоксиген, монооксид Оксигену – найпоширеніша проста речовина Оксигену – O2. Газ без кольору й запаху, що входить до складу повітря; необхідний для дихання й горіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кисень — О, хіміч. елемент з атомним числом 8; безбарвний газ без запаху; утворює алотропні форми: О2 — кисень і О3 — озон; молекулярний к. при кімнатній темп. Універсальний словник-енциклопедія
- кисень — Ки́сень, ки́сню, -сневі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кисень — КИ́СЕНЬ, сню, ч. Хімічний елемент, газ без кольору й запаху, що входить до складу повітря; необхідний для дихання й горіння. Повітря складається з кількох газів. Словник української мови в 11 томах