1. Словник української мови у 20 томах

кислючий

КИСЛЮ́ЧИЙ, а, е.

Дуже кислий (у 1 знач.).

– Ні, – каже [Лисичка], – нам не йде [виноград], Кислючий-прекислючий: Оскома нападе! (Л. Глібов);

В кожнім окопчику .. стояли казанки, наповнені цукром, з якого бійці готували собі цукряну саламаху, приправляючи її терпкими кислючими яблуками, щоб не нудило (О. Гончар);

Отамо штабель портвейну і рислінг на споді, кислючий, давно принесений, пляшки павутинням посивіли (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кислючий — кислю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кислючий — див. кислий Словник синонімів Вусика
  3. кислючий — -а, -е. Дуже кислий (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кислючий — КИСЛЮ́ЧИЙ, а, е. Дуже кислий (у 1 знач.). — Ні,— каже [Лисичка],— нам не йде [виноград], Кислючий-прекислючий: Оскома нападе! (Гл., Вибр., 1957, 187); В кожнім окопчику.. Словник української мови в 11 томах