кислючий
КИСЛЮ́ЧИЙ, а, е. Дуже кислий (у 1 знач.).
— Ні,— каже [Лисичка],— нам не йде [виноград], Кислючий-прекислючий: Оскома нападе! (Гл., Вибр., 1957, 187);
В кожнім окопчику.. стояли казанки, наповнені цукром, з якого бійці готували собі цукряну саламаху, приправляючи її терпкими кислючими яблуками, щоб не нудило (Гончар, Людина.., 1960, 108).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кислючий — кислю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- кислючий — див. кислий Словник синонімів Вусика
- кислючий — -а, -е. Дуже кислий (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кислючий — КИСЛЮ́ЧИЙ, а, е. Дуже кислий (у 1 знач.). – Ні, – каже [Лисичка], – нам не йде [виноград], Кислючий-прекислючий: Оскома нападе! (Л. Глібов); В кожнім окопчику .. Словник української мови у 20 томах