китобоєць
КИТОБО́ЄЦЬ, бі́йця, ч.
1. рідко. Те саме, що китобі́й 1.
У Південному океані не припиняється війна між екологами й китобійцями (із журн.).
2. Судно, признач. для китобійного промислу.
Зараз же ніс китобійця в потоках пінявої води, що збігала, вирвався на поверхню океану (А. Санченко);
Китобоєць має середні розміри, на його високому напівбаку встановлено гарпунну гармату (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- китобоєць — китобо́єць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- китобоєць — -бійця, ч. 1》 Судно, призначене для китобійного промислу. 2》 Те саме, що китобій 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- китобоєць — КИТОБО́ЄЦЬ, бі́йця, ч. 1. Судно, призначене для китобійного промислу. Як правило, китобійці вночі лягали в дрейф (Наука.., 5, 1958, 55) 2. Те саме, що китобі́й... Словник української мови в 11 томах