китобій
КИТОБІ́Й, бо́я, ч.
1. Той, хто займається китобійним промислом.
Так хочеться знать, як живуть китобої І як добувається в надрах руда (М. Шеремет);
Мелвілл навіть проповіді про Йону записував говіркою американських китобоїв (А. Санченко);
Бувалі китобої розповідають цікаві історії про полювання на океанічного велета з водограєм над головою. Але тепер кити – у Червоній книзі (із журн.).
2. Те саме, що китобо́єць 2.
Очевидно, Ерикові Олаунсену доводилося плавати в південних полярних морях на одному з норвезьких, а може, інших китобоях (М. Трублаїні);
На водах морів сплять кораблі – криголами, сейнери, траулери, китобої, канонерки, джонки, чайки (О. Ірванець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- китобій — китобі́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- китобій — КИТОБІЙ – КИТОБОЄЦЬ Китобій, -боя, ор. -боєм. 1. Людина, яка займається китобійним промислом. 2. зрідка. Те саме, що китобоєць 1. Китобоєць, -бійця, ор. -бійцем. 1. Судно, призначене для китобійного промислу. 2. зрідка. Те саме, що китобій 1. Літературне слововживання
- китобій — -боя, ч. 1》 Той, хто займається промислом китів (див. кит I 1)). 2》 Те саме, що китобоєць 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- китобій — КИТОБІ́Й, бо́я, ч. 1. Той, хто займається промислом китів ( див. кит¹ 1). Так хочеться знать, як живуть китобої І як добувається в надрах руда (Шер., Дружбою.. Словник української мови в 11 томах