китобій
КИТОБІ́Й, бо́я, ч.
1. Той, хто займається промислом китів ( див. кит¹ 1).
Так хочеться знать, як живуть китобої І як добувається в надрах руда (Шер., Дружбою.., 1954, 20);
Рибалки, краболови й китобої Примор’я працюють в Охотському, Японському й Берінговому морях (Рад. Укр., 20.VІ 1963, 4).
2. Те саме, що китобо́єць 1.
Очевидно, Ерікові Олаунсену доводилося плавати в південних полярних морях на одному з норвезьких, а може інших китобоях, які рік у рік плавають туди по цінну здобич (Трубл., I, 1955, 406).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- китобій — китобі́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- китобій — КИТОБІЙ – КИТОБОЄЦЬ Китобій, -боя, ор. -боєм. 1. Людина, яка займається китобійним промислом. 2. зрідка. Те саме, що китобоєць 1. Китобоєць, -бійця, ор. -бійцем. 1. Судно, призначене для китобійного промислу. 2. зрідка. Те саме, що китобій 1. Літературне слововживання
- китобій — -боя, ч. 1》 Той, хто займається промислом китів (див. кит I 1)). 2》 Те саме, що китобоєць 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- китобій — КИТОБІ́Й, бо́я, ч. 1. Той, хто займається китобійним промислом. Так хочеться знать, як живуть китобої І як добувається в надрах руда (М. Шеремет); Мелвілл навіть проповіді про Йону записував говіркою американських китобоїв (А. Словник української мови у 20 томах