1. Словник української мови у 20 томах

китобійний

КИТОБІ́ЙНИЙ, а, е.

Пов'язаний із полюванням на китів.

Метою китобійного промислу в попередні століття насамперед було отримання ворвані (з наук.-попул. літ.);

Після двохсот років нещадного нищення китів Міжнародна китобійна комісія заборонила полювання на цих істот (із журн.);

Японія відновила китобійне полювання у водах Антарктики (з газ.);

// Признач. для такого полювання.

Наш пароплав був не просто китобійне судно, а ціла фабрика (І. Муратов);

Я читав, що на Далекому Сході є жінка-капітан китобійного корабля (Г. Усач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. китобійний — китобі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. китобійний — -а, -е. Пов'язаний з полюванням на китів. || Признач. для такого полювання. Китобійне знаряддя. Китобійна база. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. китобійний — КИТОБІ́ЙНИЙ, а, е. Пов’язаний з полюванням на китів. Вважають, що регулярний китобійний промисел першими налагодили баски — представники народності, яка здавна населяє Піренейський півострів (Наука.., 3, 1958, 57); // Признач. для такого полювання. Словник української мови в 11 томах