китобійний

китобі́йний

-а, -е.

Пов'язаний з полюванням на китів.

|| Признач. для такого полювання. Китобійне знаряддя. Китобійна база.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. китобійний — китобі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. китобійний — КИТОБІ́ЙНИЙ, а, е. Пов'язаний із полюванням на китів. Метою китобійного промислу в попередні століття насамперед було отримання ворвані (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. китобійний — КИТОБІ́ЙНИЙ, а, е. Пов’язаний з полюванням на китів. Вважають, що регулярний китобійний промисел першими налагодили баски — представники народності, яка здавна населяє Піренейський півострів (Наука.., 3, 1958, 57); // Признач. для такого полювання. Словник української мови в 11 томах