китобійник
КИТОБІ́ЙНИК, а, ч.
1. Те саме, що китобі́й 1.
Єремія Окладников, російський китобійник, шість років прожив .. на Шпіцбергені (Р. Іваничук);
Активісти міжнародної природоохоронної організації перешкоджають китобійникам почати полювання (з газ.).
2. Те саме, що китобо́єць 2.
Стоїть на якорі великий китобійник і його вісімнадцять помічників – швидких траулерів із найсучаснішою технікою (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me