китобійник

КИТОБІ́ЙНИК, а, ч.

1. Те саме, що китобі́й 1.

Єремія Окладников, російський китобійник, шість років прожив .. на Шпіцбергені (Р. Іваничук);

Активісти міжнародної природоохоронної організації перешкоджають китобійникам почати полювання (з газ.).

2. Те саме, що китобо́єць 2.

Стоїть на якорі великий китобійник і його вісімнадцять помічників – швидких траулерів із найсучаснішою технікою (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me