1. Словник української мови у 20 томах

кишковий

КИШКОВИ́Й, а́, е́, анат.

Стос. до кишок.

На склад і видову різноманітність кишкової флори впливає дієта (з навч. літ.);

Наприкінці ХІХ ст. більшість лікарів вважали кишкові захворювання незаразними (із журн.);

// Зробл. із плівки кишки (у 1 знач.).

Петлю в скрипці виготовляють із грубої кишкової струни або пластику (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кишковий — кишкови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кишковий — -а, -е. Стос. до кишок. Кишковий сік. || Зробл. із плівки кишки (у 1 знач.). Кишкова струна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кишковий — КИШКОВИ́Й, а́, е́. Стос. до кишок. Найбільш поширеними захворюваннями в той час [у кінці XVIII ст.] ..були кишкові захворювання (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 25); Кишковий сік; // Зробл. із плівки кишки (у 1 знач.). Кишкова струна. Словник української мови в 11 томах
  4. кишковий — Кишковий, -а, -е Кишечный; сдѣланный изъ кишекъ. Кишкова струна. КС. 1882, VIII. 282; 1892. III. 383. Словник української мови Грінченка