1. Словник української мови у 20 томах

клавір

КЛАВІ́Р, у, ч.

1. Загальна назва клавішно-струнних інструментів (клавікордів, клавесина, рояля, фортепіано і т. ін.).

В шкатулці був невеличкий клавір з багатьма дрібними клавішами (Ю. Смолич);

Штукенгайзен добре .. грав на клавірі, а Чиж-Вишенський про себе писав, що досить стерпно грав на лютні та валторні (Любко Дереш);

У Баха гармонійний кістяк контрапункту особливо помітний у партії “фігурованого басу”, що виконувалася на органі або на клавірі (з навч. літ.).

2. Переклад оперної або симфонічної партитури для співу в супроводі фортепіано або для виконання на фортепіано; клавіраусцуг.

Я недавно У місті композитора зустрів, Він саме ніс квапливо під пахвою Клавір нової опери (М. Рильський);

Мова – як музика. Хоч музику теж записують на папері. Нотними знаками. Але сам із себе клавір – мертвий. Він мовчить (О. Шугай);

У бібліотеці зосереджено кращі надбання музичної культури України і Росії кінця XVII – першої половини XIX ст., музична класика різних епох і народів, клавіри вітчизняних опер та інструментальної музики, всі види нотної продукції, довідкові видання, звукозаписи (з наук.-попул. літ.);

Автор передав Київському архіву нотні рукописи своїх творів. З-поміж них камерна музика для струнних, твір пам'яті Катерини Білокур, клавіри двох одноактних опер, партитура вокального циклу та ін. (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клавір — клаві́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клавір — -у, ч. 1》 Загальна назва клавішно-струнних інструментів (клавікордів, клавесина, рояля, фортепіано тощо). 2》 Переклад оперної або симфонічної партитури для співу в супроводі фортепіано або для виконання на фортепіано. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клавір — (нім. Klavier) — 1. Спільна назва групи клавішних струнних музичних інструментів (клавікорд, клавесин, фортепіано тощо). 2. Перекладення партитури вокально — симфонічного твору (опера, ораторія, кантата), а також балету, симфонії... Словник-довідник музичних термінів
  4. клавір — клаві́р (нім. Klavier, від лат. clavis – ключ) 1. Загальна назва струнних клавішних музичних інструментів (клавікорда, клавесина, фортепіапо). 2. Те саме, що й клавіраусцуг. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. клавір — Опрацювання оркестрового чи хорового твору для фортепіано (на 2 або 4 руки) або для 2-х фортепіано. Універсальний словник-енциклопедія
  6. клавір — КЛАВІ́Р, у, ч. 1. Загальна назва клавішно-струнних інструментів (клавікордів, клавесина, рояля, фортепіано тощо). В шкатулці був невеличкий клавір з багатьма дрібними клавішами (Смолич, І, 1958, 61). Словник української мови в 11 томах