клавір
КЛАВІ́Р, у, ч.
1. Загальна назва клавішно-струнних інструментів (клавікордів, клавесина, рояля, фортепіано тощо).
В шкатулці був невеличкий клавір з багатьма дрібними клавішами (Смолич, І, 1958, 61).
2. Переклад оперної або симфонічної партитури для співу в супроводі фортепіано або для виконання на фортепіано.
Сторінки клавіру «Гаркуші».. свідчать, що Лисенко, створюючи оперу, користувався передусім своїми знаннями української народної пісні (Укр. клас. опера, 1957, 160);
Я недавно У місті композитора зустрів, Він саме ніс квапливо під пахвою Клавір нової опери (Рильський, II, 1960, 93).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клавір — клаві́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- клавір — -у, ч. 1》 Загальна назва клавішно-струнних інструментів (клавікордів, клавесина, рояля, фортепіано тощо). 2》 Переклад оперної або симфонічної партитури для співу в супроводі фортепіано або для виконання на фортепіано. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клавір — (нім. Klavier) — 1. Спільна назва групи клавішних струнних музичних інструментів (клавікорд, клавесин, фортепіано тощо). 2. Перекладення партитури вокально — симфонічного твору (опера, ораторія, кантата), а також балету, симфонії... Словник-довідник музичних термінів
- клавір — КЛАВІ́Р, у, ч. 1. Загальна назва клавішно-струнних інструментів (клавікордів, клавесина, рояля, фортепіано і т. ін.). В шкатулці був невеличкий клавір з багатьма дрібними клавішами (Ю. Смолич); Штукенгайзен добре .. Словник української мови у 20 томах
- клавір — клаві́р (нім. Klavier, від лат. clavis – ключ) 1. Загальна назва струнних клавішних музичних інструментів (клавікорда, клавесина, фортепіапо). 2. Те саме, що й клавіраусцуг. Словник іншомовних слів Мельничука
- клавір — Опрацювання оркестрового чи хорового твору для фортепіано (на 2 або 4 руки) або для 2-х фортепіано. Універсальний словник-енциклопедія