кладення
КЛА́ДЕННЯ, я, с.
Дія за знач. кла́сти 2, 5, 7.
Кладення каменів відрізняється від витісування жолобів на колоні, а те й інше – від створення храму загалом (з навч. літ.);
Із часом розміри поховальних камер збільшились, перекриття навчилися робити в декілька шарів кам'яного кладення, напускаючи їх один над одним, поки вони не змикались посередині (з наук.-попул. літ.);
Технікою кладення вишивають подоли сорочок та кінці рукавів на Львівщині (із журн.);
Кладення тротуарної плитки виконую ефективно й вчасно (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me