кладовищний

КЛАДОВИ́ЩНИЙ, а, е.

Стос. до кладовища; цвинтарний, кладовищенський.

А вона була в тяжі [вагітною] вже на крайній порі і завмерла лише, і коли кілька кладовищних злодіїв, бажаючи ограбувати трупа, відчинили її гробницю, то застали графиню зовсім живу (І. Франко);

Обидві процесії наблизилися до кладовищної брами майже одночасно (Ю. Смолич);

Території закритих кладовищ після завершення кладовищного періоду за відповідного рівня упорядкування можуть бути відведені під парки та сквери (з мови документів);

Кладовищний туризм – це відвідування могил відомих політиків, учених, митців і просто цікавих людей на кладовищах усього світу (з газ.).