1. Словник української мови у 20 томах

класицизм

КЛАСИЦИ́ЗМ, у, ч.

1. Напрям в європейському мистецтві XVII – початку XIX ст., суть якого полягала в наслідуванні мистецтва Стародавньої Греції, Риму й чіткому дотримуванні системи визначених правил і прийомів відтворення дійсності.

Феофан Прокопович навчався в славній тоді Римській академії, де вчився філософії й богословію, і там він й виховався на найкращих зразках класицизму та гуманізму (І. Огієнко);

Звідси, з панського дому, вибудуваного в стилі класицизму, на старому фундаменті, поширювались всілякі чутки, що, побувавши на кількох язиках, ставали зовсім неправдоподібними (Г. Пагутяк);

З усією силою класицизм виявив себе в архітектурних творах Андреа Палладіо (з наук.-попул. літ.).

2. Тип, манера художньої творчості, що характеризується стрункою виразністю, ясністю, закінченістю, гармонією між формою та змістом.

Класицизму Гете протистояв романтизм, що зароджувався, а також бароко (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. класицизм — класици́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. класицизм — -у, ч. Напрям у європейській літературі й мистецтві 17 – початку 19 ст., сутність якого полягала в наслідуванні мистецтва та поезії Стародавньої Греції, Риму та в дотримуванні системи суворих правил відтворення дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. класицизм — (від лат. classicus — зразковий) — стиль в мистецтві XVII — початку XIX ст., значення якого полягає в тому, що суть буття глибоко розумна й гармонійна і утверджує єдність та порядок в світі. В музиці К. пов’язаний з творчістю К.В.Глюка, Й.Гайдна, В.А. Словник-довідник музичних термінів
  4. класицизм — • класицизм (від лат. classicus — взірцевий) - естет.-художня система, стиль і напрям у європейській л-рі й мист-ві 15 — поч. 19 ст., що характеризується орієнтацією на естетичні норми й зразки античної класики. Українська літературна енциклопедія
  5. класицизм — класици́зм (від лат. classicus – взірцевий) один з основних напрямів у європейській літературі й мистецтві 17 – 18 ст., зразком для якого було класичне (давньогрецьке і давньоримське) мистецтво. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. класицизм — Стиль, який наслідував античні зразки, в європ. літературі XVII-XVIII ст., музиці XVIII — поч. XIX ст., мистецтві XVII — середини XIX ст. Видатні досягнення франц. літераторів П. Корнеля, Ж. Расіна, Ж.Б. Мольєра, Ж. Лафонтена... Універсальний словник-енциклопедія
  7. класицизм — КЛАСИЦИ́ЗМ, у, ч. Напрям у європейській літературі й мистецтві XVII — початку XIX ст., суть якого полягала в наслідуванні мистецтва та поезії стародавньої Греції, Риму й у дотримуванні системи суворих правил відтворення дійсності. Словник української мови в 11 томах