кластер

КЛА́СТЕР, а, ч.

1. Об'єднання декількох однорідних елементів, що може розглядатися як самостійна одиниця з певними властивостями.

У Харкові створили кластер інформаційних технологій (із журн.);

У Львові протягом кількох років успішно розвивається кластер туризму (з газ.).

2. інформ. Декілька обчислювальних машин, що використовуються спільно й працюють як одна система для розв'язання тих чи інших задач.

Обчислювальний кластер потрібен для збільшення швидкості обрахунків за допомогою паралельних обчислень (з наук.-попул. літ.);

Для кожного кластера є виділений сервер – керівний вузол (з навч. літ.);

Основна мета використання кластера – забезпечення високої доступності бази даних (з навч. літ.).

3. мат. Клас споріднених елементів статичної сукупності.

У ролі міри відмінності між кластерами використовується квадратична евклідова відстань, що сприяє збільшенню контрастності кластерів (з наук.-попул. літ.);

Кількість кластерів, як правило, невідома заздалегідь і встановлюється відповідно до суб'єктивного критерію (з навч. літ.).

4. астр. Група зірок, пов'язаних між собою силами гравітації.

За своєю морфологією зоряні кластери поділяють на два типи – кулясті та розсіяні (з наук. літ.);

Галактичний кластер складається з декількох галактик (з наук.-попул. літ.);

– Де ми? – запитала Ріта, заворожено дивлячись крізь оглядову стіну. – Очевидно, в одному із зоряних кластерів, – відповів їй Аґатіяр (О. Авраменко).

5. лінгв. Група близьких мов або діалектів.

Часто трапляється так, що один або декілька ідіомів в одному кластері прийнято вважати мовами, а інші – ні, хоча вони перебувають на однаковому рівні структурної спорідненості (з наук. літ.);

Західноогузький кластер складається з турецької та гагаузької мов, а також південнобережного діалекту кримськотатарської мови (з наук. літ.).

6. лінгв. Послідовність мовних елементів, якими можуть бути звуки або частини мови.

У тексті модерністського роману мовленнєві кластери мають тенденцію до примітивізації мовлення, активізації в ньому спонтанних проявів, оказіональних кліше (з наук. літ.);

Кластери в грузинській мові з чотирьох, п'яти або шести приголосних не є рідкістю (з наук.-попул. літ.).

7. фіз., хім. Складна сполука кількох атомів або молекул.

Ізольовані кластери мають обмежену поступальну й більш високу обертальну рухливість (з наук. літ.);

Кластери іноді можуть виникати в міжфазовій зоні “субстрат–адгезив” при переробленні корисних копалин (з наук. літ.);

Щільність кластера зазвичай близька до щільності відповідної речовини в рідкому стані (з навч. літ.);

За відсутності лазерного поля дейтерієвий кластер стає діелектриком (з навч. літ.).

8. екон. Сконцентрована на певній території група взаємопов'язаних компаній; промислова група.

Надійність каналів перерозподілу ресурсів забезпечує стійкість логістичних потоків між підприємствами кластера (з наук. літ.);

Кластери варіюють від невеликих мереж малих, середніх підприємств в обмежених географічних зонах до мега-кластерів у Данії або Фінляндії, що становлять значну частину економіки (з наук.-попул. літ.).

9. муз. Поліфонічний звук, що дає або суцільне заповнення акустичного простору, або утворення шуму.

На фортепіано кластери одержують натисканням кулаком, долонею чи ліктем на клавіатуру (з навч. літ.);

Музика звучала в голові! Вночі не міг заснути! Навіть придумав собі такий прийом: щоби заснути, коли в голові звучить Ліст, уявляв собі спочатку гучний кластер, а після цього – до мажор (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кластер — кластер, род. кластера, мн. кластери, род. мн. кластерів (англ. cluster — накопичення) декілька незалежних обчислювальних машин, що використовуються спільно і працюють як одна система для вирішення тих чи інших задач, наприклад... Фізико-технічний словник-мінімум
  2. кластер — кла́стер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. кластер — Кластер — cluster — Cluster, Klaster – 1) Багатоядерні комплексні сполуки, в основі яких лежить об’ємний скелет (чарунка, комірка) з атомів металів, зв’язаних між собою. Гірничий енциклопедичний словник
  4. кластер — -а, ч., спец. 1》 Абстрактний тип даних. 2》 Підмножина об'єктів із певними наборами ознак, які виявляються за кластерного аналізу. 3》 муз. Співзвуччя, утворене малими або великими секундами. 4》 фіз. Система з великої кількості слабо пов'язаних атомів або молекул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кластер — (англ. cluster — гроно, скупчення, tone cluster — гроно звуків) — за визначенням Г.Кауела — співзвуччя, утворене щільним скупченням малих або великих секунд, що є обов’язковою умовою трактування цього скупчення, як К. До К. належать і пентакорди. Словник-довідник музичних термінів
  6. кластер — (англ. сluster) група усіх предметів; cluster analysis – метод, за зразком якого групи класифікуються відповідно до певних характеристик; cluster sampling – відбір зразків на основі чітко визначених груп... Економічний словник