клейончастий

КЛЕЙО́НЧАСТИЙ, а, е.

Зробл. із клейонки.

Кілька рибалок обступили чоловіка, що міряв рибу клейончастим метром (М. Трублаїні);

Він .. витяг із бокової кишені піджака клейончасті палітурочки від записної книжки (А. Головко);

Штанга – розпирачка для ванної, клейончасту занавіску вішати, щоб вода від душу не розбризкувалася (В. Нестайко);

У глибокій, незвичній для подібного закладу, тиші було чути тільки стрекіт ножиців [ножиць] та шурхіт спадаючого на клейончасті фартухи волосся (Г. Тарасюк);

// Покритий, оббитий, обтягнений клейонкою.

На клейончастому дивані, зігнувшись, неспокійно спав Микола Дмитрович Старов (О. Ільченко);

Клейончасті матраци пеленальних столиків і каталок необхідно мити гарячою водою (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клейончастий — клейо́нчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клейончастий — -а, -е. Зробл. із клейонки. Клейончастий плащ. || Покритий, оббитий, обтягнений клейонкою. Клейончасті двері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клейончастий — КЛЕЙО́НЧАСТИЙ, а, е. Зробл. із клейонки. Він.. витяг із бокової кишені піджака клейончасті палітурочки від записної книжки (Головко, II, 1957, 124); Клейончастий плащ; // Покритий, оббитий, обтягнений клейонкою. Клейончасті двері. Словник української мови в 11 томах