клейончастий

КЛЕЙО́НЧАСТИЙ, а, е. Зробл. із клейонки.

Він.. витяг із бокової кишені піджака клейончасті палітурочки від записної книжки (Головко, II, 1957, 124);

Клейончастий плащ;

// Покритий, оббитий, обтягнений клейонкою.

Клейончасті двері.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клейончастий — клейо́нчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клейончастий — -а, -е. Зробл. із клейонки. Клейончастий плащ. || Покритий, оббитий, обтягнений клейонкою. Клейончасті двері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клейончастий — КЛЕЙО́НЧАСТИЙ, а, е. Зробл. із клейонки. Кілька рибалок обступили чоловіка, що міряв рибу клейончастим метром (М. Трублаїні); Він .. витяг із бокової кишені піджака клейончасті палітурочки від записної книжки (А. Словник української мови у 20 томах