клейофан
КЛЕЙОФА́Н, у, ч., геол.
Мінерал класу сульфідів, світлобарвний або безбарвний різновид цинкової обманки; руда цинку.
Прозорі кристали клейофану можуть мати відтінки світло-жовтого, рудого, салатового або зеленувато-жовтого кольору (з навч. літ.);
На відміну від інших сфалеритів у клейофані відсутні домішки заліза й марганцю (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клейофан — Клейофан — cleiophane — Кleiophan — мінерал класу сульфідів, світлозабарвлена, звичайно жовта або безбарвна, беззалізиста відміна сфалериту. Руда цинку. Гірничий енциклопедичний словник
- клейофан — -у, ч. Мінерал, беззалізистий світлозабарвлений різновид сфалериту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клейофан — клейофа́н (від грец. κλέος – слава і φανός – світлий) мінерал класу сульфідів, світлозабарвлений або безбарвний різновид цинкової обманки. Руда цинку. Словник іншомовних слів Мельничука