клейстер

КЛЕ́ЙСТЕР, у, ч.

Клей, вигот. із крохмалю або борошна.

Обмазав [Володя] стовп клейстером і одним махом розпластав на ньому листок, з якого промовляли нескорені до всіх хотинців (В. Петльований);

Розвiвши клейстер, я густо намазав дашок конверта (Р. Андріяшик);

Клейстер можна отримати методом підігріву картопляного або кукурудзяного крохмалю чи борошна, розчиненого у воді (з навч. літ.);

Клейстер це екологічно чистий вид клею, який не містить смол чи хімічних компонентів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клейстер — кле́йстер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клейстер — Ліпило, мастка, ліспа, див. клей Словник чужослів Павло Штепа
  3. клейстер — КЛЕ́ЙСТЕР, у, ч. Клей, виготовлений із крохмалю або борошна. Обмазав [Володя] стовп клейстером і одним махом розпластав на ньому листок, з якого промовляли нескорені до всіх хотинців (Петльов. Словник української мови в 11 томах
  4. клейстер — -у, ч. Клей, виготовлений із крохмалю чи борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. клейстер — Кле́йстер, -тру, -трові; -три, -трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)