1. Словник української мови у 20 томах

кленок

КЛЕНО́К, нка́, ч.

1. Зменш. до клен.

Колись невеличкі, замлілі дубки, кленки, бересточки, липи тепер визирали .. здоровенними, .. пишними велетнями (Панас Мирний);

Круто повернувши на розі біля скверу, машина зачепила молоде деревце .. Це був кленок (С. Журахович);

Інші вихованці інтернату товпилися біля важкого колеса студебекера, що наїхало на молоденький кленок і не зломило, а тільки нагнуло його (О. Сизоненко).

2. рідко. Те саме, що клен.

От доріжка вийшла з-під скелі на маленьку долину, вкриту акаціями та густими старими кленками (І. Нечуй-Левицький);

Кактуси різні... Алое в ґрунті росте... Кленок японський (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кленок — клено́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кленок — -нка, ч. 1》 Зменш. до клен. 2》 рідко. Те саме, що клен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кленок — Клено́к, кленка́ (змен. від клен) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кленок — КЛЕНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до клен. Колись невеличкі, замлілі дубки, кленки, бересточки, липи тепер визирали.. здоровенними, ..пишними велетнями (Мирний, IV, 1955, 16); Круто повернувши на розі біля скверу, машина зачепила молоде деревце.. Словник української мови в 11 томах
  5. кленок — Кленок, -нка м. ум. отъ клен. Словник української мови Грінченка