кленовий

КЛЕНО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до клен.

Той, хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить, Сам достоїн людської любові, Бо живе й працює – для століть! (М. Рильський);

Пахло жовтавим листом кленовим і бур'янами (А. Головко);

Дівчинка стала радо показувати йому, що збирає кленові листки, і то не всі назагал, а тільки найжовтіші, найгарніші (М. Малиновська);

Потім з кленового пагінця робила свистки, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком (Є. Гуцало);

Кленове листя було таким барвистим, що всі тіні в хатині поховалися під лаву, під ліжко і в найдальший закуток печі (І. Андрусяк);

// Зробл. з клена.

Тут їли різнії потрави, І все з полив'яних мисок, І самі гарнії приправи 3 нових кленових тарілок (І. Котляревський);

Грай, дудо моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра);

Вздовж вулиць тяглися паркани соснові й березові, дубові та кленові (Ю. Логвин).