1. Словник української мови в 11 томах

кленовий

КЛЕНО́ВИЙ, а, е. Прикм. до клен.

Той, хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить, Сам достоїн людської любові, Бо живе й працює — для століть! (Рильський, III, 1961, 14);

Пахло жовтавим листом кленовим і бур’янами (Головко, II, 1957, 17);

// Зробл. з клена.

Тут їли різнії потрави, І все з полив’яних мисок, І самі гарнії приправи 3 нових кленових тарілок (Котл., І, 1952, 72);

Грай, дудо моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (Сос., II, 1958, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кленовий — клено́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кленовий — -а, -е. Прикм. до клен. Кленовий лист. Кленовий сік. || Зробл. з клена. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кленовий — КЛЕНО́ВИЙ, а, е. Прикм. до клен. Той, хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить, Сам достоїн людської любові, Бо живе й працює – для століть! (М. Рильський); Пахло жовтавим листом кленовим і бур'янами (А. Словник української мови у 20 томах
  4. кленовий — Клено́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кленовий — Кленовий, -а, -е Кленовый. Тут їли рознії потрави... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Бігла через місточок та вхватила кленовий листочок. Рудч. Ск. І. 43. Словник української мови Грінченка