1. Словник української мови у 20 томах

кликаний

КЛИ́КАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до кли́кати 1, 2.

Довго й даремно кликаний сон не злинув на втомлені повіки (Б.-І. Антонич);

О, по-належному ми зустрічаєм орди Гостей, не кликаних у край наш на ралець! (М. Рильський);

Та ледве прийде кликане і ждане, Ти кинеш все, щоб на гучні майдани Піти услід за тисячами ніг... (О. Теліга);

// кли́кано, безос. пред.

– А чули ви, що на завтра кликано до волості? (Леся Українка);

Параска уникала гурту, хоч її кликано, не ставала до розмови (К. Гордієнко);

// у знач. ім. кли́кане, ного, с. Те, чого палко бажають, про що мріють.

Та ледве прийде кликане і ждане, Ти кинеш все, щоб на гучні майдани Піти услід за тисячами ніг... (О. Теліга).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кликаний — кли́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. кликаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до кликати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кликаний — Кли́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кликаний — КЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кли́кати 1, 2. О, по-належному ми зустрічаєм орди Гостей, не кликаних у край наш на ралець! (Рильський, II, 1960, 184); // кли́кано, безос. присудк. сл. — А чули ви, що на завтра кликано до волості? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах