1. Словник української мови у 20 томах

клоаковий

КЛОА́КОВИЙ, а, е, анат.

1. Прикм. до клоа́ка 3.

Для діагностування аденовірусу качок використовують сегменти кишківника хворої птиці, клоакові змиви та лейкоцити крові (з наук.-попул. літ.).

2. у знач. ім. клоа́кові, вих, мн. Ряд ссавців з одним вивідним отвором – клоакою (у 3 знач.).

Клоакові поширені в Австралії, Новій Гвінеї та Тасманії (з наук.-попул. літ.);

З-поміж ссавців клоакові – єдина група яйцекладних тварин (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клоаковий — клоа́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клоаковий — -а, -е. Прикм. до клоака. Клоакові води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клоаковий — КЛОА́КОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до клоа́ка. Клоакові води. 2. у знач. ім. клоа́кові, вих, мн. Ряд ссавців, до якого належать єхидна та качконіс. Словник української мови в 11 томах