клобук
КЛОБУ́К, а́, ч.
Головний убір циліндричної форми, що спадає на плечі покривалом чорного або білого кольору і який носять православні ченці; каптур (у 2 знач.).
Ось виходить низка ченців у клобуках (У. Самчук);
Архімандрит Тризна уже сидів у кріслі .. Чорний клобук до очей прикривав йому рожеве обличчя (П. Панч);
Йому, Балабанові, замість білого митрополичого клобука приход Миколаївської церкви віддадуть... (Р. Іваничук);
Із захрестя вийшов сивий, з прямокутною борідкою, у чорній рясі владика Полікарп. Був у єпископському білому клобуку з хрестом (М. Малиновська).
(1) Чо́рні клобу́ки – тюркомовні племена (торки, берендеї, ковуї, печеніги та ін.), які з кінця XI ст. жили в південних і південно-східних володіннях Київської Русі, у XIII ст. були частково асимільовані, а в XIV ст. депортовані ханом Узбеком до Середньої Азії.
Увечері опинились [брати Горяй, Баян і Орель] край Полянської землі, над Россю, вночі спочили й проминули селище, де жили чорні клобуки, а до нового світанку були далеко в Дикому полі (С. Скляренко);
– Чорні клобуки з Росі і наші люди з Княжої Гори та Дівиці повідомляють, що вже майже всіх половців татари перебили або взяли в полон (В. Малик);
Літописи згадують тюркське плем'я берендеїв, або чорних клобуків. В XI–ХIIІ ст. берендеї кочували на півдні Перепетового поля, на берегах Росі (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- клобук — клобу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- клобук — 1. Головний убір малосхимника, що являє собою камилавку, обтягнуту кукілем; 2. Повсякденний головний убір архиєрея, що складається з камилавки та кукіля; розм. ковпак Словник церковно-обрядової термінології
- клобук — див. палиця Словник синонімів Вусика
- клобук — -а, ч. Високий циліндричної форми головний убір із покривалом, що його носять православні ченці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клобук — Не кожен монах носить клобук. Не кожний монах дотримується святих заповідей. Чорний клобук святості не придає. Сам одяг не робить людину святою. Приповідки або українсько-народня філософія
- клобук — КЛОБУ́К, КА́ПТУ́Р. Архімандрит Тризна уже сидів у кріслі.. Чорний клобук до очей прикривав йому рожеве обличчя (П. Панч); Владика, не скинувши ні ряси, ні каптура, на ходу вчепив до пояса шаблюку. .. Вибіг на вулицю (О. Ільченко). Словник синонімів української мови
- клобук — Клобу́к, -ка́, в -ці́; -буки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- клобук — КЛОБУ́К, а́, ч. Високий циліндричної форми головний убір із покривалом, який носять православні ченці. Чернець мій встав. Надів клобук, взяв патерицю, Пере-христився [перехрестився], чотки вам… І за Україну молитись Старий чернець пошкандибав (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- клобук — Клобук, -ка м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч. Словник української мови Грінченка