кловня
КЛО́ВНЯ, і, ж., діал.
Малий ятір.
Убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня (Леся Українка);
В руках у Лукаша згорнута кловня, на дні якої ворушиться риба (М. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кловня — кло́вня іменник жіночого роду малий ятір діал. Орфографічний словник української мови
- кловня — КЛО́ВНЯ, і, ж., діал. Малий ятір. Убраний Лев у полотняну одежу і ясно-сиву, майже білу свиту, ..в руках кловня (Л. Укр., III, 1952, 193); В руках у Лукаша вгорнута кловня, на дні якої ворушиться риба (М. Ол., Леся, 1960, 111). Словник української мови в 11 томах