кловня

КЛО́ВНЯ, і, ж., діал. Малий ятір.

Убраний Лев у полотняну одежу і ясно-сиву, майже білу свиту, ..в руках кловня (Л. Укр., III, 1952, 193);

В руках у Лукаша вгорнута кловня, на дні якої ворушиться риба (М. Ол., Леся, 1960, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кловня — кло́вня іменник жіночого роду малий ятір діал. Орфографічний словник української мови
  2. кловня — КЛО́ВНЯ, і, ж., діал. Малий ятір. Убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня (Леся Українка); В руках у Лукаша згорнута кловня, на дні якої ворушиться риба (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах