1. Словник української мови у 20 томах

клозет

КЛОЗЕ́Т, у, ч.

Те саме, що убира́льня 3.

Прошу не бунтувати, бо, їй-бо, заставимо клозети чистити... (Я. Качура);

Він зухвало подумав: от встати б, піти в клозет і втопити цю п'яну погань [Сачка] в смердючій ямі! (Л. Дмитерко);

– Ви от що, шановні, йдіть курити в клозет чи надвір (О. Чорногуз);

Пішов [Дмитро] перебудовувати для нових багатіїв старі помешкання, робив усе, що їм хотілося, і по три клозети, і по дві сауни (Є. Кононенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клозет — клозе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клозет — -у, ч. Те саме, що убиральня 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клозет — Виходок, лазничка Словник чужослів Павло Штепа
  4. клозет — У, ч. Туалет. Де у цьому барі клозет? Словник сучасного українського сленгу
  5. клозет — УБИРА́ЛЬНЯ (ВБИРА́ЛЬНЯ) (приміщення для відправлення природних потреб людини), ТУАЛЕ́Т, КЛОЗЕ́Т, НУ́ЖНИК розм.; ГАЛЬЮ́Н (на кораблі). Під час перерви підсудних водили по одному до вбиральні (Ю. Словник синонімів української мови
  6. клозет — КЛОЗЕ́Т, у, ч. Те саме, що убира́льня 2. Він зухвало подумав: от встати б, піти в клозет і втопити цю п’яну погань [Сачка] в смердючій ямі! (Дмит., Розлука, 1957, 163); Прошу не бунтувати, бо, їй-бо, заставимо клозети чистити… (Кач., II, 1958, 322). Словник української мови в 11 томах