клоп
КЛОП, а́, ч.
Маленька комаха-паразит ряду напівтвердокрилих, що живиться кров'ю людини, тварин або соком рослин; блощиця (у 2 знач.).
– Колонія переповнена, в бараках тіснота, бруднота, воші та клопи поїдом їдять (І. Кирій);
Лави пахли клопами (С. Жадан);
– А-а-а... – тихо стогну я. Тихо, бо це ще тоді мене високогірні клопи не покусали. Чи то не клопи, не знаю, проте алергія була (І. Карпа);
Клопи рослиноїдних форм висмоктують соки з рослин (з навч. літ.).
△ (1) Водяни́й клоп – клоп ряду хижих напівтвердокрилих клопів, який мешкає у воді.
Серед хижих видів, що нападають на інших комах і висмоктують з них кров, трапляються види, що мешкають у воді, наприклад водяний клоп (з наук. літ.);
Знищуючи мальків риб, водяні клопи завдають великої шкоди рибному господарству (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- клоп — клоп іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- клоп — -а, ч. 1》 Те саме, що блощиця 2). 2》 перен. Мініатюрний пристрій (мікрофон, радіопередавач), призначений для підслуховування і куди-небудь умонтований. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клоп — Блощиця Словник чужослів Павло Штепа
- клоп — КЛОП, а́, ч. Те саме, що блощи́ця 2. До комах, що висмоктують сік з рослин, належать клопи, попелиці, медяниці (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 6). Словник української мови в 11 томах