клопотання
КЛОПОТА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. клопота́ти і клопота́тися.
Ніякі клопотання про Юрчика не врятували його (Л. Смілянський);
Коло нього біліла невипита філіжанка молока, чув він за спиною звичайне клопотання дружини – стелила ліжка, змахуючи білими простирадлами й наковдрениками (Валерій Шевчук);
Вона вже стала в Безансоні предметом загальної уваги, коли нарешті, після тижня клопотань, їй удалося добитись аудієнції в пана де Фрілера (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля).
2. Заява, прохання про що-небудь, які подають до офіційної установи чи організації.
Підніму клопотання перед високими державними органами про повернення з заслання художників Падалки і Садляра (О. Довженко);
Клопотання про закордонні візи членам нашої делегації на паризький конгрес “водошукачів” підписано ще два місяці тому... (М. Дашкієв);
Клопотання було вiддруковане на гербовому аркушi (Р. Андріяшик).
Пору́шувати / пору́шити клопота́ння див. пору́шувати.
○ (1) За клопота́нням <�На клопота́ння>, у знач. прийм., кого, чого, чиїм, з род. в. – указує на особу, завдяки старанням якої досягається успіх.
Згадав [Павло], що в нього дома є теличка, яку йому дали в премію за клопотанням Дороша (Григорій Тютюнник);
Потрапив її синок до суворого закладу з її власної згоди, за клопотанням батьківського комітету (О. Гончар);
Олександр Кiндратович працював тодi хiрургом головного партизанського госпiталю. Його перевели туди за власним клопотанням з хiрургiчної клiнiки (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- клопотання — клопота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- клопотання — Письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. англ. petition; нім. Antrag m -(e)s, =¨e; угор. kérvény; рос. ходатайство. Див. також заява. Словник із соціальної роботи
- клопотання — Турбота, піклування; (письмове) апеляція, прохання, скарга, заява, (колективне) петиція. Словник синонімів Караванського
- клопотання — див. неспокій Словник синонімів Вусика
- клопотання — -я, с. 1》 Дія за знач. клопотати й клопотатися 1-3). За клопотанням кого, чого — завдяки чиїмсь проханням, старанням. 2》 Писана заява, прохання про що-небудь, яке подають до офіційної установи. || Письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клопотання — КЛОПОТА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. клопота́ти й клопота́тися 1 — 3. — В неї на виду, на очах не щире клопотання, не щире жалкування, а якесь роблене (Н.-Лев., IV, 1956, 237); Ніякі клопотання про Юрчика не врятували його (Сміл. Словник української мови в 11 томах