клопотання

КЛОПОТА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. клопота́ти й клопота́тися 1 — 3.

— В неї на виду, на очах не щире клопотання, не щире жалкування, а якесь роблене (Н.-Лев., IV, 1956, 237);

Ніякі клопотання про Юрчика не врятували його (Сміл., Сашко, 1954, 176);

Завдяки клопотанню видатного вченого Я. П. Семенова-Тян-Шанського Потанін, нарешті, дістав повне помилування (Видатні вітч. географи.., 1954, 94).

За клопота́нням кого, чого — завдяки чиїмсь проханням, старанням.

Згадав [Павло], що в нього дома є теличка, яку йому дали в премію за клопотанням Дороша (Тют., Вир, 1964, 209).

2. Писана заява, прохання про що-небудь, яке подають до офіційної установи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клопотання — клопота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. клопотання — Письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. англ. petition; нім. Antrag m -(e)s, =¨e; угор. kérvény; рос. ходатайство. Див. також заява. Словник із соціальної роботи
  3. клопотання — Турбота, піклування; (письмове) апеляція, прохання, скарга, заява, (колективне) петиція. Словник синонімів Караванського
  4. клопотання — див. неспокій Словник синонімів Вусика
  5. клопотання — -я, с. 1》 Дія за знач. клопотати й клопотатися 1-3). За клопотанням кого, чого — завдяки чиїмсь проханням, старанням. 2》 Писана заява, прохання про що-небудь, яке подають до офіційної установи. || Письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. клопотання — КЛОПОТА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. клопота́ти і клопота́тися. Ніякі клопотання про Юрчика не врятували його (Л. Смілянський); Коло нього біліла невипита філіжанка молока, чув він за спиною звичайне клопотання дружини – стелила ліжка... Словник української мови у 20 томах