клоунський
КЛО́УНСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до кло́ун 1.
Музика, не виходячи з границь артизму, не роблячися клоунською еквілібристикою, може панувати над дуже широкою скалею [діапазоном] явищ зверхнього і нашого внутрішнього світу (І. Франко);
– Авжеж! Я – клоун-фокусник Рудольфо! – сказав він, скинув піджак, під яким виявився барвистий клоунський одяг (В. Нестайко);
Біля ліжка Анатолій раптом втратив рівновагу, виконав дивний клоунський кульбіт і сів (А. Кокотюха).
2. перен. Комічно-безглуздий, блазенський.
– Тут хата горить, а ви показуєте клоунські штучки, щоб людей відтягнути від пожежі (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клоунський — кло́унський прикметник Орфографічний словник української мови
- клоунський — -а, -е. 1》 Прикм. до клоун 1). Клоунський номер. 2》 перен. Комічно-безглуздий, блазенський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клоунський — КЛО́УНСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кло́ун 1. Клоунський номер; Клоунська група. 2. перен. Комічно-безглуздий, блазенський. — Тут хата горить, а ви показуєте клоунські штучки, щоб людей відтягнути від пожежі (Вільде, Сестри.., 1958, 489). Словник української мови в 11 томах