1. Словник української мови у 20 томах

клоччастий

КЛОЧЧА́СТИЙ, а, е.

Схожий на жмутики клоччя (у 1 знач.).

Ранком потяг вітер зі сходу, червоніло сонце, визираючи з-за клоччастих хмар (Іван Ле);

Довго дітвора шукала цуценя, а воно аж надвечір вибралося з чагарників, забрьохане, з клоччастими боками та хвостом у реп'яхах (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клоччастий — клочча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клоччастий — -а, -е. Схожий на жмутики клоччя (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клоччастий — КЛОЧЧА́СТИЙ, а, е. Схожий на жмутики клоччя (у 1 знач.). Ранком потяг вітер зі сходу, червоніло сонце, визираючи з-за клоччастих хмар (Ле, Наливайко, 1957, 324). Словник української мови в 11 томах