кльош

КЛЬОШ, у, ч.

Особливий крій спідниці, штанів і т. ін. з розширенням донизу або одяг такого крою.

З-поза брили з'явилася постать у солдатському картузі, .. у ватянці й широкому матроському кльоші (Ю. Смолич);

Можливо, дівчина бачила такі кльоші десь у порту на польських матросах, то й нас долучає тепер до їхнього товариства (О. Гончар);

Штани – широченний кльош з матроського сукна, гімнастерка підперезана флотською ременякою з масивним якорем на блясі, а під пахвою у хлопця – чорний бушлат (Є. Доломан);

Вони вдвох з Вітою вибирали фасони для платтів. Йому подобався крій вузький у талії й широкий, у кльош, по боках (Б. Харчук);

Він і сам колись грав на баяні, римував і носив кльош (В. Діброва);

// у знач. прикм. Розширений донизу (про одяг).

Маленьких принців, того ж типу, що і при вході, в ньому виявилося ще зо п'ять – у тих самих костюмчиках зі штанами кльош та з тим самим пучкувато-солом'яним волоссям (Ю. Андрухович);

Модельєра надихнули модні тенденції часів його молодості: широкі пальта й плащі, двобортні вільні жакети, широкі спідниці кльош (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кльош — кльош іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кльош — -у, ч. Особливий крій спідниці, штанів з розширенням донизу чи одяг такого крою. || у знач. прикм. Розширений донизу. Спідниця кльош. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кльош — кльош скляна ваза на ніжці (для фруктів, печива тощо)(м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. кльош — КЛЬОШ, у, ч. Особливий крій спідниці, штанів з розширенням донизу або одяг такого крою. З-поза брили з’явилася постать у солдатському картузі, .. Словник української мови в 11 томах