1. Словник української мови у 20 томах

кльошник

КЛЬО́ШНИК, а, ч., розм.

Матрос.

На катер посадовили кількох кльошників з миколаївського псевдоматроського загону (Ю. Яновський);

Усі хлопці в морському училищі хочуть стати капітаном великого судна, хоча більшість із них на все життя залишається кльошниками (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кльошник — кльо́шник іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. кльошник — -а, ч., зневажл. Матрос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кльошник — КЛЬО́ШНИК, а, ч., зневажл. Матрос. Словник української мови в 11 томах