кльошник
кльо́шник
-а, ч., зневажл.
Матрос.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кльошник — кльо́шник іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- кльошник — КЛЬО́ШНИК, а, ч., розм. Матрос. На катер посадовили кількох кльошників з миколаївського псевдоматроського загону (Ю. Яновський); Усі хлопці в морському училищі хочуть стати капітаном великого судна, хоча більшість із них на все життя залишається кльошниками (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- кльошник — КЛЬО́ШНИК, а, ч., зневажл. Матрос. Словник української мови в 11 томах