кльошник
КЛЬО́ШНИК, а, ч., зневажл. Матрос.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кльошник — кльо́шник іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- кльошник — -а, ч., зневажл. Матрос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кльошник — КЛЬО́ШНИК, а, ч., розм. Матрос. На катер посадовили кількох кльошників з миколаївського псевдоматроського загону (Ю. Яновський); Усі хлопці в морському училищі хочуть стати капітаном великого судна, хоча більшість із них на все життя залишається кльошниками (з газ.). Словник української мови у 20 томах