клятвено

КЛЯ́ТВЕНО.

Присл. до кля́твений.

Рівність, так урочисто, так клятвено зазначену в Переяславському трактаті, було зразу ж одсунено набік (В. Винниченко);

– Я можу все! – клятвено запевнив Геракл Генрихович (Люко Дашвар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me