клізма
КЛІ́ЗМА, и, ж.
1. Уведення рідин у порожнину прямої кишки через анальний отвір із лікувальною або діагностичною метою.
[Лісова:] Він [лікар] прийшов, дав якихось крапель, поставив дівчинці клізму, ще щось, і тепер як рукою зняло! (І. Кочерга);
Після клізми Петерові стало набагато краще. Температура почала спадати (О. Тесленко);
– Як ви лежите? Давно слід було приготуватися! Я через вашу клізму хворих залишила! (В. Дрозд);
Клізми бувають очисні, сифонні, живильні, лікувальні та краплинні (з наук.-попул. літ.).
2. Пристрій або гумовий балон для введення рідини в порожнину прямої кишки.
Під звуки барабана на лобному місці за кособоким сараєм фельдмаршал Лобода розстрілював із клізми генералісимуса Курочку (В. Нестайко);
Я мріяв пробути там ціле життя, в тих покоях, заставлених вагами й бронзовими свічниками, заповнених грілками, клізмами, шприцами (Ю. Андрухович).
Значення в інших словниках
- клізма — клі́зма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- клізма — -и, ж. 1》 Введення рідини в порожнину прямої кишки з лікувальною або діагностичною метою. 2》 Прилад для введення рідини в порожнину прямої кишки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клізма — И, ж. Пустий пластиковий балон з-під напою. Клізми під столом валяються. Словник сучасного українського сленгу
- клізма — 1 (-и) ж.; мол.; жарт. Порожня пляшка з-під прохолодних напоїв. ПСУМС, 34. 2 (-и) ж.; крим. 1. Жінка легкої поведінки; повія. СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432. 2. Людина, яка не вміє зберігати таємниць; бовкало. БСРЖ, 261: СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432. Словник жарґонної лексики української мови
- клізма — КЛІ́ЗМА, КЛІСТИ́Р заст. Словник синонімів української мови
- клізма — Клі́зма, -ми, -мі; клі́зми, клізм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- клізма — КЛІ́ЗМА, и, ж. 1. Введення рідини в порожнину прямої кишки з лікувальною або діагностичною метою. При тетанії роблять клізму з 2% розчину хлоралгідрату (Хвор. дит. Словник української мови в 11 томах