клізма
КЛІ́ЗМА, и, ж.
1. Введення рідини в порожнину прямої кишки з лікувальною або діагностичною метою.
При тетанії роблять клізму з 2% розчину хлоралгідрату (Хвор. дит. віку, 1955, 133);
[Лісова:] Він [лікар] прийшов, дав якихось крапель, поставив дівчинці клізму, ще щось, і тепер як рукою зняло! (Коч., II, 1956, 501).
2. Прилад для введення рідини в порожнину прямої кишки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клізма — клі́зма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- клізма — -и, ж. 1》 Введення рідини в порожнину прямої кишки з лікувальною або діагностичною метою. 2》 Прилад для введення рідини в порожнину прямої кишки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клізма — КЛІ́ЗМА, и, ж. 1. Уведення рідин у порожнину прямої кишки через анальний отвір із лікувальною або діагностичною метою. [Лісова:] Він [лікар] прийшов, дав якихось крапель, поставив дівчинці клізму, ще щось, і тепер як рукою зняло! (І. Словник української мови у 20 томах
- клізма — И, ж. Пустий пластиковий балон з-під напою. Клізми під столом валяються. Словник сучасного українського сленгу
- клізма — 1 (-и) ж.; мол.; жарт. Порожня пляшка з-під прохолодних напоїв. ПСУМС, 34. 2 (-и) ж.; крим. 1. Жінка легкої поведінки; повія. СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432. 2. Людина, яка не вміє зберігати таємниць; бовкало. БСРЖ, 261: СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432. Словник жарґонної лексики української мови
- клізма — КЛІ́ЗМА, КЛІСТИ́Р заст. Словник синонімів української мови
- клізма — Клі́зма, -ми, -мі; клі́зми, клізм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)