клітина

КЛІТИ́НА, и, ж.

1. біол. Найпростіша одиниця будови, відтворення, розвитку і життєдіяльності організмів, яка складається з протоплазми, ядра та оболонки.

Вірус СНІДу вражає в людини клітини білої крові, які “відповідають” за діяльність найважливіших ланок захисту організму (з наук.-попул. літ.);

Більшість живих організмів складається з органів, органи – з тканин, тканини – з клітин (з навч. літ.);

Рослинна клітина має зовнішню клітинну оболонку, що відрізняє її від тваринної клітини (із журн.);

Сорт утрачав свою життєву силу, – витривалість біологічної клітини слабнула, клітина марніла (М. Івченко);

Весною сосна найбуйніше росте – відкладаються нові клітини, вона росте в товщину й угору (Ю. Яновський);

Вуглекислота, себто сполука вуглецю з киснем, дає рослинам у надмірі необхідний їм матеріал для побудови клітин (В. Владко).

2. Те саме, що клі́тка 3.

Вбиралася Марина в коротку спідничку до колін.., а кохтинку [кофтинку] носила картату, з “шотландки”, червоних і зелених клітин (Ю. Смолич);

Ви знаєте давню притчу про винахідника шахів, який забажав “простенької” нагороди: на першій клітині шахової дошки – одну зернину, а на кожній наступній – вдвічі більше (О. Бердник);

Від того місця і майже до кінця яру дно його посічене великими шаховими клітинами. То – .. калюжі-ставки (Ю. Мушкетик).

3. Те саме, що клі́тка 1.

Він так і протиратиме штани в темній клітині біля прийомної [приймальні] свого шефа (Н. Рибак).

Сходови́й майда́нчик <�Сходова́ клі́тка (кліти́на)> див. майда́нчик.

△ (1) Інтерстиціа́льні кліти́ни, біол. – групи клітин у ссавців, що містяться в сполучній тканині статевих органів і забезпечують вбирання з крові твердих частинок та виділення статевих гормонів.

У деяких кишковопорожнинних інтерстиціальні клітини містяться в зовнішньому шарі та забезпечують формування статевих і жалких клітин (з навч. літ.);

(2) Стовбуро́ві кліти́ни, біол. – первинні клітини всіх багатоклітинних організмів, які можуть самовідновлюватися поділом клітини, а також диференціюватися в досить велику кількість спеціалізованих типів клітин.

Одним із джерел стовбурових клітин може бути кістковий мозок (з наук. літ.);

Каліфорнійські вчені стверджують, що “перепрограмували” стовбурові клітини вимираючих тварин, сподіваючись таким чином відновити їхню чисельність (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клітина — кліти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. клітина — [кл'ітина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. клітина — -и, ж. 1》 Найпростіша одиниця будови організму, яка складається з протоплазми, ядра та оболонки. 2》 Те саме, що клітка 1), 3) Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клітина — кліти́на низова ланка організації (ст): Під час його директорства Філія, себто її студенти, але також учителі, були під сильним впливом УВО, якої клітини існували майже явно в гімназії. ... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. клітина — Найменша організована одиниця рослинних і тваринних організмів; мікроскопічних розмірів, складається з цитоплазми, яка містить клітинні органели та клітинне ядро (за винятком прокаріотів), обмежена клітинною мембраною. Універсальний словник-енциклопедія
  6. клітина — КЛІ́ТКА (закрите приміщення для птахів, тварин з стінками перев. з металевого або дерев'яного пруття), КЛІТЬ розм., КЛІТИ́НА розм.; КУ́ЧА, САДО́К (для свійських тварин, птиці); САЖ, САЖО́К (відгороджене місце в хліві для відгодівлі птиці). Словник синонімів української мови
  7. клітина — Кліти́на, -ни; -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. клітина — КЛІТИ́НА, и, ж. 1. Найпростіша одиниця будови організму, яка складається з протоплазми, ядра та оболонки. Відомо, що протоплазма, ядро та оболонка утворюють клітину (Зоол. Словник української мови в 11 томах