клітка

КЛІ́ТКА, и, ж.

1. Закрите приміщення для птахів, тварин і т. ін. зі стінками з металевих або дерев'яних прутів.

В клітці є пити, їсти і хороше сісти, та немає волі (Номис);

Я посипав в клітку сім'я, Воду наливав; Але змерз маленький чижик І співать не став (Я. Щоголів);

Під сараєм, біля клітки з кролями, Серьожа з двома малими – зеленню годують кролів (А. Головко);

Їй уже ніщо не цікаве, вона ні на кого не дивиться, сидить, як замкнений у клітку дикий птах (Б. Антоненко-Давидович);

Ґрати – різновид клітки, символ неволі, горя, краху людських надій! (Василь Шевчук);

* У порівн. Тисячі думок у моїй голові билися, як у клітці (Мирослав Ірчан);

// Про маленьку, тісну кімнату або хату.

В тісній “клітці” під сходами карного суду було напівтемно, вогко, холодно (І. Франко);

Клітки, в яких сиділи стрільці, замикав сам начальник в'язниці, а ключі ховав у сейфі свого кабінету (М. Малиновська);

Темрява відступала від очей, сірувате світло рівномірно розплилося по кам'яній клітці (Р. Іваничук);

* У порівн. Для неї хата, навіть найрозкішніша, – це клітка, в котрій серцю вузько (Б. Лепкий).

2. Те саме, що кліть 1.

Пошкодження силового кабеля призвело до обвалу шахтової клітки та завдало значних матеріальних збитків підприємству (з газ.).

3. Чотирикутник на поверхні чого-небудь, утворений перехресними лініями; клітинка, кратка.

На аркуші з школярського зошита в клітку стояли стовпчики арифметичних прикладів (Ю. Збанацький);

Для занять із дошкільниками необхідний зошит в клітку, простий олівець і гумка, щоб можна було виправити неправильне написання цифри (з газ.).

4. заст. Народна міра землі, яка в різних місцевостях становить від 4 до 10 гектарів.

Дві лобогрійки .. викошували клітку в день, тобто десять гектарів (Ю. Яновський);

Ніяк не може заснути й Терентій Плачинда, який сьогодні в шляхтича-однодворця прикупив до своїх ґрунтів клітку лепського сінокосу (М. Стельмах).

Сходови́й майда́нчик <�Сходова́ клі́тка (кліти́на)> див. майда́нчик.

△ (1) Грудна́ клі́тка – верхня частина кістяка людини й тварин, що складається з груднини, грудних хребців і ребер, а також утворена ними порожнина, у якій містяться легені, серце та стравохід; огруддя.

Грудна клітка людини складається з 12 пар ребер і груднини (з наук. літ.);

В нього перед очима пливли барвисті кола, руки несамохіть стискалися в кулаки, а серце то завмирало, то несамовито билося об грудну клітку (М. Дашкієв);

Олексій Іванович натягнув рукавички й приступив до процедури. Зробив розтин грудної клітки чоловіка й вийняв звідти змучене серце (Г. Пагутяк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клітка — «переходова камера під сходами карного суду»[ IV, 476],[ VI, 169] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. клітка — клі́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири клі́тки Орфографічний словник української мови
  3. клітка — Клітина; (грудна) огруддя; (у шахті) кліть; (у зошиті) кратка, клітинка. Словник синонімів Караванського
  4. клітка — -и, ж. 1》 Закрите приміщення для птахів, тварин і т. ін. із стінками з металевих або дерев'яних прутів. || розм. Про маленьку, тісну кімнату або хату. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. клітка — Крата, краточка, (на кури) коєць, див. решітка Словник чужослів Павло Штепа
  6. клітка — би́тися як (мов, на́че і т. ін.) птах у клі́тці, нар.-поет. Жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. ін. — Жайсак б’ється наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб). Фразеологічний словник української мови
  7. клітка — КЛІ́ТКА (закрите приміщення для птахів, тварин з стінками перев. з металевого або дерев'яного пруття), КЛІТЬ розм., КЛІТИ́НА розм.; КУ́ЧА, САДО́К (для свійських тварин, птиці); САЖ, САЖО́К (відгороджене місце в хліві для відгодівлі птиці). Словник синонімів української мови
  8. клітка — Клі́тка, -тки, -тці; -тки́, -то́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. клітка — КЛІ́ТКА, и, ж. 1. Закрите приміщення для птахів, тварин і т. ін. із стінками з металевих або дерев’яних прутів. В клітці є пити, їсти і хороше сісти, та немає волі (Номис, 1864, № 1337); Я посипав в клітку сім’я, Воду наливав... Словник української мови в 11 томах