клітка

Значення в інших словниках

1. клітка — «переходова камера під сходами карного суду»[ IV, 476],[ VI, 169] [ОГ] Словник з творів Івана Франка
2. клітка — клі́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири клі́тки Орфографічний словник української мови
3. клітка — -и, ж. 1》 Закрите приміщення для птахів, тварин і т. ін. із стінками з металевих або дерев'яних прутів. || розм. Про маленьку, тісну кімнату або хату. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. клітка — Крата, краточка, (на кури) коєць, див. решітка Словник чужослів Павло Штепа
5. клітка — КЛІ́ТКА, и, ж. 1. Закрите приміщення для птахів, тварин і т. ін. зі стінками з металевих або дерев'яних прутів. В клітці є пити, їсти і хороше сісти, та немає волі (Номис); Я посипав в клітку сім'я, Воду наливав... Словник української мови у 20 томах
6. клітка — би́тися як (мов, на́че і т. ін.) птах у клі́тці, нар.-поет. Жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. ін. — Жайсак б’ється наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб). Фразеологічний словник української мови
7. клітка — КЛІ́ТКА (закрите приміщення для птахів, тварин з стінками перев. з металевого або дерев'яного пруття), КЛІТЬ розм., КЛІТИ́НА розм.; КУ́ЧА, САДО́К (для свійських тварин, птиці); САЖ, САЖО́К (відгороджене місце в хліві для відгодівлі птиці). Словник синонімів української мови
8. клітка — Клі́тка, -тки, -тці; -тки́, -то́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. клітка — КЛІ́ТКА, и, ж. 1. Закрите приміщення для птахів, тварин і т. ін. із стінками з металевих або дерев’яних прутів. В клітці є пити, їсти і хороше сісти, та немає волі (Номис, 1864, № 1337); Я посипав в клітку сім’я, Воду наливав... Словник української мови в 11 томах