кліть
КЛІТЬ, і, ж.
1. техн. Пристрій для піднімання й спускання по шахтовому стовбуру людей, вагонеток із копалиною, породою та іншими матеріалами.
Довгі боки клітей у вугільних шахтах повинні обшиватися на повну висоту суцільними металевими листами (з навч. літ.);
Був дощ і осені злий спів, під вітром облітали рожі, коли на кліті я злетів у шахту темну і тривожну (В. Сосюра);
І навальники сказали: – Добрі нині наші справи, Раз у шахті Лобода! Ще хутчіше засвистіла На-гора з вугіллям кліть (С. Воскрекасенко);
Вхопивши дівчину за плече, інженер підвів її до ліфта, сердито штовхнув у кліть, брязнув за нею залізними дверима (О. Гончар).
2. діал. Клітка (у 1 знач.).
Ось і тивунова кліть, біла як сніг, заквітчана сухим зіллям (К. Гриневичева);
А ви тепер, мов борсуки у кліті, Сидітимете з хитрістю дурною (П. Воронько);
Під схвальний гомін розвированого натовпу вступив [хлопець] з ґирлиґою до хижака в його смердючу, стерв'ятницьку, кров'ю забризкану кліть (О. Гончар);
Цар звірів – лев – і той закляк у ланцюзі в залізній кліті (І. Калинець).
3. буд. Прямокутний дерев'яний зруб із покладених одна на одну колод.
Кліть – найпростіша зрубна будівля, яка нагадує квадрат або наближений до нього прямокутник (з наук. літ.);
В княжому дворі, за високим гостроколом на найвищому пагорбі, теж в усі боки бігали челядники – з терему до клітей, і знову до терему (І. Білик);
Вивели тих челядинок з покоїв, збудованих кріпко, І поміж круглою кліттю і муром міцним, що круг двору, В закут загнали вузький (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Значення в інших словниках
- кліть — Кліть: — комора [5;7] — комора, хатина [10] — хатчина [IV] Словник з творів Івана Франка
- кліть — кліть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кліть — див. прибудова Словник синонімів Вусика
- кліть — -і, ж. 1》 Пристрій для піднімання й спускання по шахтовому стовбуру людей, вагонеток із копалиною, породою та різними матеріалами. 2》 діал. Клітка (у 1 знач.). 3》 зах. Комора. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кліть — хохл. (клеть) комора комора, комірка, комірчина, валькир, прикалабок, хижа, див. кладовка Словник чужослів Павло Штепа
- кліть — кліть, клѢть комора Словник застарілих та маловживаних слів
- кліть — КЛІ́ТКА (закрите приміщення для птахів, тварин з стінками перев. з металевого або дерев'яного пруття), КЛІТЬ розм., КЛІТИ́НА розм.; КУ́ЧА, САДО́К (для свійських тварин, птиці); САЖ, САЖО́К (відгороджене місце в хліві для відгодівлі птиці). Словник синонімів української мови
- кліть — КЛІТЬ, і, ж. 1. Пристрій для піднімання й спускання по шахтовому стовбуру людей, вагонеток із копалиною, породою та різними матеріалами. Був дощ і осені злий спів, під вітром облітали рожі, коли на кліті я злетів у шахту темну і тривожну (Сос. Словник української мови в 11 томах
- кліть — (давньорус. — комора) 1. Прямокутний зруб з покладених один на одного вінців, який являвся вихідним елементом при спорудженні простих за формою дерев'яних хат, господарських будівель, а також храмів (див. клітська церква). Архітектура і монументальне мистецтво
- кліть — Кліть, -ті ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. н. п. 2) = комора. Шух. І. 105. Узяла сестру попід силу та веде в кліть. Федьк. Словник української мови Грінченка