1. Словник української мови у 20 томах

книговидавець

КНИГОВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч.

Власник видавництва.

Була ще в Шевченка мрія поїхати до Італії на малярські студії. Але гонорар за продаж другого видання “Кобзаря” від книговидавця І. Лисенкова виявився замалим (І. Дзюба);

// Те саме, що видаве́ць.

Свято книги відбулося за підтримки Української асоціації книговидавців (із журн.);

Львівський форум – найпрезентабільніший серед українських книжкових ярмарків, на який неодмінно з'їжджаються всі книговидавці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книговидавець — книговидаве́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. книговидавець — -вця, ч., заст. Власник видавництва. || Видавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книговидавець — КНИГОВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч., заст. Власник видавництва. Не одержуючи стипендії і потребуючи коштів на майбутню подорож по Україні, поет [Т. Шевченко] змушений був скласти контракт з петербурзьким книговидавцем І. Т. Лисенковим на кабальних умовах (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 111); // Видавець. Словник української мови в 11 томах