1. Орфографічний словник української мови

книговидавець

книговидаве́ць

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книговидавець — -вця, ч., заст. Власник видавництва. || Видавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. книговидавець — КНИГОВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Власник видавництва. Була ще в Шевченка мрія поїхати до Італії на малярські студії. Але гонорар за продаж другого видання “Кобзаря” від книговидавця І. Лисенкова виявився замалим (І. Дзюба); // Те саме, що видаве́ць. Словник української мови у 20 томах
  3. книговидавець — КНИГОВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч., заст. Власник видавництва. Не одержуючи стипендії і потребуючи коштів на майбутню подорож по Україні, поет [Т. Шевченко] змушений був скласти контракт з петербурзьким книговидавцем І. Т. Лисенковим на кабальних умовах (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 111); // Видавець. Словник української мови в 11 томах