книголюбний
КНИГОЛЮ́БНИЙ, а, е.
Стос. до книголюба.
Книголюбні львів'яни та гості міста поспішали до Львівського палацу мистецтв, де проходила книжкова виставка-ярмарок (із журн.);
Книголюбна душа молодого вченого не дозволяла йому повертатися з книгарні з порожніми руками (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me