книголюбний

КНИГОЛЮ́БНИЙ, а, е.

Стос. до книголюба.

Книголюбні львів'яни та гості міста поспішали до Львівського палацу мистецтв, де проходила книжкова виставка-ярмарок (із журн.);

Книголюбна душа молодого вченого не дозволяла йому повертатися з книгарні з порожніми руками (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me